https://www.facebook.com/MarinaNezbailo

четвер, 22 жовтня 2020 р.

10 чудових книжечок про наші рідні Карпати😊📚🌲🏞️

Чи є щось більш прекрасне та таємничіше, ніж українські Карпати? Скільки в цьому слові спогадів, скільки магії та передчуття, занепокоєння і здивування. Гори надихають та захоплюють, про них хочеться говорити і писати. Відвідавши їх одного разу, ви ще довго зберігатимете мрійливо-грайливе відчуття наснаги, що всеохоплюючим вихором радості накриє ваше життя. Саме тому ми вирішили зібрати для вас 10 книжечок про наші рідні Карпати, після прочитання яких ви гарантовано відчуєте шепіт гірської річки та свіже дихання лісу.

Вдовиченко Галина «Тамдевін»

Після цього роману вам неодмінно захочеться в гори до вовків, аби разом з ними припасти до вологої землі та вдихати терпкий млосний запах зів’ялої трави. Авторка розказує незвичайну історію кохання відомої художниці Анни та етолога Юрія, що відбувається на тлі напівзруйнованого замку Гербуртів, мальовничого карпатського села та гірських схилів, де діють закони вовчої зграї, які іноді гуманніші, ніж людські.

Гаврош Олександр «Пригоди тричі славного розбійника Пинті»

Книжка про одного з найвідоміших карпатських опришків Григора Пинтю, якого народ назвав Хоробрим. Пинтя був таким відомим, що указ про його арешт видав сам австрійський імператор, а грошова винагорода була визначена у 500 дукатів — велетенську на той час суму. Коли ватага Штаті приєдналася до проти-австрійського повстання мукачівського князя Ференца Ракоці II, той сприйняв це з великим захопленням, називаючи розбійницького отамана “славним”. Пинтя та його “чорні хлопці” здебільшого діяли на теренах Закарпаття та Прикарпаття.А в 1703 році вони навіть завоювали місто Косів на Івано-Франківщині.“Пригоди тричі славного розбійника Штаті” — перша українська повість про цю легендарну постать нашої історії. В її основу лягли народні перекази про опришків. Де в ній правда, а де — ні, відгадайте самі.А як знайдете в цій повісті химерні та незнайомі слова — то не минайте їх, а зазирніть до словничка в кінці книжки і з’ясуйте, що вони значать. Так розмовляли опришки.

Дочинець Мирослав «Бранець Чорного лісу»

Ця книжка розповідає незбагненну історію дивовижної людини, закинутої волею долі в безлюдну пущу Карпат. Про те, як упродовж років виживання в дикій природі юнак із мандрівника, натураліста, мисливця і вояка стає Воїном духу. Українського духу. Він і нам допомагає відповісти на вічні запитання: хто ми, звідки ми, для чого живемо й куди йдемо?

Кешеля Дмитро «Родаки»

Роман-колаж з народного життя, як охарактеризував цю книгу сам автор, називається “Родаки”. У творі закарпатського письменника Дмитра Кешелі йдеться про трагікомічне життя сільської родини із Закарпаття. Історію сім”ї розповідає маленький хлопчик Митрик, який дивиться на “дорослі” ситуації своїми допитливими дитячими очима і пропускає через власну творчу натуру. Пригоди “родаків” Митрика описані з гумором і водночас це сміх крізь сльози. Основою для роману стали особисті  переживання автора, який сам виріс у селі Клячаново неподалік Мукачева. А головною “героїнею” твору стала гора Ловачка – з реального життя.

Коцюбинський Михайло «Тіні забутих предків»

А куди ж без класики? Напевно, кожен знає історію про українських Ромео та Джульєтту. «Тіні забутих предків» - це надзвичайно яскравий дешифратор до містичної душі Карпат. Книга наскрізь пронизана душевною та духовною магією, первісними віруваннями та колористикою гуцульських традицій.  Це безперечно must read для кожного, хто хоч раз ловив себе на думці, що без гір вже не може уявити свого життя.

Матіос Марія «Солодка Даруся»

Події розгортаються в часи, коли до України прийшла радянська влада. Роман вражає своєю драматичністю, правдивістю, суворим викриттям людської байдужості, заздрощів, ницості. Трагедія сім’ї Дарусі – це трагедія всього нашого народу. Скільки тем порушено авторкою і дуже майстерно розкрито образ головної героїні.
Роман «Солодка Даруся» визначної української письменниці Марії Матіос, без перебільшення, одна з найзнаковіших подій в українській літературі часів Незалежності. Французька критика (у Франції «Солодка Даруся» вийшла у найпрес­тиж­нішому видавництві «Ґаллімар») із захопленням відзначала: «Цей роман — справжня перлина! Марія Матіос має неймовірно потуж­ний поетичний стиль. Вона впевнено тче історію — достоту, як у величній античній трагедії». Роман перекладено багатьма мовами, зокрема німецькою, англійською, французькою, іта­лій­ською, польською.

Самчук Улас «Гори говорять»

Історію часом розповідають гори, треба лише почути її. У романі “Гори говорять” Уласа Самчука є все: жорстокі події Першої світової війни, шалене кохання гуцулки, мадярки, сильні характери мужніх чоловіків. Усі події розгортаються у благословенних українських Карпатах. Українці усвідомили себе народом, але змушені брати участь у братовбивчій війні, яку йому нав’язали на його ж землі дві імперії — Росія та ­Австро­-Угорщина.

Томчаній Михайло «Жменяки»

Романи "Жменяки", "Тихе містечко" і "Брати" склали своєрідну трилогію про життя закарпатського села від кінця першої світової війни до наших днів. У центрі першого твору - селянська родина Жменяків. Автор показує важке життя селянства в тогочасному суспільстві, вільну працю синів старого Жменяка на Закарпатті за часів Радянського Союзу. Дія роману "Тихе містечко" відбувається в угорському містечку за часів хортистського режиму. У творі звучать ідеї дружби народів різних країн. У "Братах" читач зустрінеться зі своїми сучасниками.

Хоткевич Гнат «Довбуш»

Першу згадку про опришків історики знайшли у документах за 1529 рік. З Галичини, Закарпаття і Буковини тікали в Карпатські гори розорені хуторяни, бідні міщани і польські, молдавські та угорські селяни, з яких створювалися опришківські загони. Найвищого піднесення карпатське опришківство, що залишило помітний слід в історії українського народу, досягло у XVIII столітті, коли на чолі народного руху постав Олекса Довбуш. Саме йому, захисникові знедолених і скривджених, українському Робін Гуду, і присвячена повість видатного українського письменника Гната Хоткевича.


Іван Чендей увійшов до когорти найталановитіших, найобдарованіших українських прозаїків XX ст. «Птахи полишають гнізда»  твір, який наскрізь пронизаний експресією. Зображуючи життя селянської родини Пригар, Іван Чендей намагається якнайбільш точно відтворити характер своїх героїв, красу природи і місцевий колорит зеленої Верховини, особливості побуту мешканців гір, їх спосіб життя, діяльність, сімейні та християнські звичаї, обряди, віруванняю. За влучним висловлюванням закарпатського письменника Петра Скунця, роман „Птахи полишають гнізда» – це твір про „духовне спустошення верховинця, котрий, відриваючись від землі, пролетаризуючись, втрачає з клаптиком відвойованої від хащі ораниці все, що дозволяло йому вижити в нелюдських умовах чужоземної колонізації, насамперед високу мораль», це душевний плач над долею сільської родини Михайла Пригари із Нижнього Бистрого, гірського села на Хустщині, що змушена покидати прадідівські землі, рідну хату і переїжджати на нове місце у зв’язку з будівництвом електростанції.


 

Немає коментарів:

Дописати коментар