До місяця і назад: сім дитячих книжок про матусь

Зайве говорити про те, яку роль у житті дитини відіграє мама. Тож і не дивно, що матусі так часто з’являють у дитячих книжках — вони вкладають головних героїв спати, готують їм смачні вечері та допомагають впоратися із непроханими гостями. А втім, на полицях українських книгарень дитячих книжок-картинок, які були б присвячені насамперед матусям не так уже й багато. Про кілька найцікавіших, на нашу скромну думку, читайте у цій добірці.

Мама, Елен Дельфорж, Квентін Ґребан

3+

Книжку Елен Дельфорж і Квентіна Ґебана із такою простою, лаконічною і водночас усеоб’ємною назвою «Мама» неможливо читати не затамовуючи подих. Уже з першого погляду, з першого слова це велике подарункове видання зачаровує, надихає та сповнює теплом. Поступово, гортаючи сторінки з простими віршами та надзвичайно красивими ілюстраціями, занурюєшся в особливий художній світ, у якому немає сюжету як такого — є лише зворушливі та щирі послання мам до дітей. Послання, що на перший погляд є дуже особистими та приватними, але при цьому водночас універсальними, здатні промовляти до кожного та кожної, здатними, як і слово «мама» об’єднувати усіх нас. І у цьому дивовижному балансі інтимного та спільного, як на мене, одна з найбільших переваг книжки Елен Дельфорж і Квентіна Ґребана. Про що ж вона розповідає? Якщо коротко, то про всіх мам на світі. Кожна розгортка пропонує читачам окрему історію, у якій закарбовано унікальний досвід материнства. Досвід жінок, які відрізняються за національністю, фахом, соціальним статусом, переконаннями, вірою та часом, у якому вони живуть. Жінок, які постають перед нами втомленими, засмученими, радісними, розгубленими, рішучими, задумливими, обуреними, щасливими — завжди різними, але завжди сповненими любов’ю до дитини та особливої материнської мудрості, яка обов’язково стане у пригоді як маленьким, так і дорослим читачам.

Попри поетизм і ліризм усіх цих історій, кожна з них торкається важливих тем і проблем, пов’язаних із материнством. І, що найцікавіше, кожна пропонує рішення — бути сильними, хоробрими, чесними, щирими та досягати свого. Окремого коментаря у книжці «Мама» заслуговують вишукані акварельні ілюстрації Квентіна Ґребана, що супроводжують кожен вірш, запрошуючи читачів випробовувати межі власної уяви та доповнювати сюжети. Лаконічні та водночас дуже емоційні, насичені та сюжетні, ці портрети наче потаємні вікна до інших світів — таких справжніх, і таких безкінечно магічних.

Людина-восьминіжка, 

Жак Жаб’є, Наталія Кудляк

3+

Людина-восьминіжка о шостій рано-вранці,  як задзвенить будильник, встає хутенько з ліжка…

Навіщо? Бо так рано, запитаєте ви? Та бо ж людина-восьминіжка має зробити сто справ! Обійняти, нагодувати, зібрати, відвести, занести, придбати, прибрати, віддати, забрати, розважити, почитати та… трошечки подрімати. Але хто ж вона така, та загадкова людина-восьминіжка? Що то за фантастична істота? Що за супергероїня? Розгадка, що ховається на сторінках книжки-картинки Жака Жаб’є та Наталії Кудляк «Людина-восьминіжка», проста і водночас напрочуд оригінальна. Проста, бо, як виявляється, ця дивовижна людина-восьминіжка знайома чи не кожній дитині. Оригінально, бо рідко хто задумується про те, скільки справ упродовж дня встигає виконати… так-так, звичайно, мама. Зібрати та відвести дітей у садочок і школу, не забути погодувати усіх-усіх домашніх улюбленців, дістатися через пів міста на роботу, натхненно попрацювати, дорогою додому зробити сто важливих справ, а потім ще й почитати малечі книжечку на ніч… Як же вона все встигає? І як їй усе так добре вдається?

Цак-цак, цок-цок, так-тік… Жвава динаміка віршованого тексту й ілюстрацій дуже влучно передають усю шаленість темпу, в якому живе головна героїня книги. Вони ж і змушують читачів усе швидше й швидше гортати сторінки книжки, декламуючи вголос кожен рядочок, подумки виконуючи разом із людиною-восьминіжкою усі її завдання, зупиняючись лише для того, щоби вловити поглядом кожну деталь яскравих малюнків. А потім… потім обов’язково повторити цей читацький ритуал, але вже повільніше — бо ж має людина-восьминіжка хоч трохи відпочивати: мріяти, спати та й просто само собою наповнюватися! Власне, саме в цій нагоді для читачів відчути себе такою людиною-восьминіжкою і криється чи не найважливіша особливість цієї милої книжки-картинки, уся її глибина та мудрість. Адже справжня любов, навіть якщо йдеться про любов дитини до мами, неможлива без розуміння.

Більше за Всесвіт, 

Віталій Бугара, Аліса Бугара

3+

Усе в нашому світі пізнається у порівнянні. Тож і не дивно, що саме порівняння є одним із найпопулярніших прийомів у книжках для наймолодшої читацької аудиторії. Адже, читаючи навіть художню літературу, діти не лише розважаються та насолоджуються цікавими історіями, а й пізнають світ у всьому йому різноманітті, навчаються та розвивають необхідні для себе навички та вміння. Однією із таких книжок, які звертаються до порівнянь і поєднують приємне із корисним, є книжка-картинка Віталія Бугара «Більше за Всесвіт», яка спонукає малечу спостерігати за навколишнім світом, вчить порівнювати, думати та замислюватися не лише про найбільше, а й про найважливіше у світі…

Кошеня, слон, повітряна куля, гори… Вони здаються такими різними, та чи є щось спільне між усіма ними? Авжеж! І переконатися в цьому можна разом із головною героїнею — дівчинкою на ім’я Аліса. Порівняно з кошеням, Аліса велика. Та якщо глянути на тата, то стає зрозуміло, що це він великий, а Аліса маленька. Та чи найбільший? Певно, що ні! А от слон, якого дівчинка разом із татком зустрічають у зоопарку, направду великий! Проте, якщо уважно роззирнутися навкруги, то можна знайти щось, поряд із чим і гігантський слон здаватиметься крихітним. Як же так виходить, що одне й те саме може бути і великим, і маленьким водночас? І чи існує щось най-най-найбільше? Хоча Аліса лише починає досліджувати світ, відповідь на останнє запитання вона знає напевно — на-на-найбільшою безкінечно великою є матусина любов. Може, вона більша навіть за Всесвіт? Міркувати про це маленька головна героїня буде вже «за кадром», як і читачі цієї пізнавальної та водночас зворушливої книжки.

Де моя мама? 

Джулія Дональдсон, Аксель Шеффлер

3+

Ще однією чудовою героїнею цієї добірки, у якій активно використовуються порівняння, є книжка від знаменитого творчого тандему письменниці Джулії Дональдсон та художника Акселя Шеффлера — зворушливою та досить таки пізнавальна книжка-картинка «Де моя мама?», що намагається дати відповідь на сакраментальне питання у житті кожної дитини: «Яка ж вона, моя мама?», а заразом розповісти малечі про кольори, розміри та інші ознаки різних звірів і птахів.

Як завжди, однією з найцікавіших принад книжки Дональдсон і Шеффлера стає захопливий сюжет, що розгортається як на вербальному, так і на візуальному рівнях, і одразу ж зануруює читачів у вир подій. Якщо коротко, то «Де моя мама?» — це майже детективна історія про мавпеня, яке загубило у джунглях свою маму та намагається її відшукати. На щастя, за законами жанру, робити це мавпеня буде не без допомоги мудрого казкового помічника, яким зголосився бути метелик. Але чи зможе новий помічник знайти її маму? Адже це не так просто, як може здаватися, — у джунглях багато різних мам і кожна має щось схоже з мамою мавпеняти. До того ж ті описи, якими бідолашне мавпеня намагається підказати метеликові, як виглядає загублена мама, здебільшого тільки збивають його зі сліду. Зрештою, мавпеня таки знаходить свою матуся, проте книжка на цьому не завершується. І хоча текст присвячено насамперед мамі, несподівано родзинкою історії стає… тато.

У перекладі Віктора Морозова віршований текст звучить не менш цікаво за оригінальний, а ілюстрації Акселя Шеффлера, як завжди, дуже живі. Вони чудово передають емоції героїв та здатні одразу ж зацікавити дитиною яскравими кольорами та дотепними деталями. Книжка ідеально пасує для читання вголос, розглядання, обговорення і навіть для вивчення тварин.

Моя любов, Астрід Деборд, Полін Мартен

3+

Ще одну надзвичайно зворушливу та водночас філософську історію про стосунки між мамою і дитиною та материнську любов можна знайти у книжці письменниці Астрід Деборд та ілюстраторки Полін Мартен «Моя любов», яка свого часу стала бестселером у Франції та була перекладена майже двадцяти мовами світу. Що ж принесло цьому маленькому виданню таку популярність? Здогадатися не важко — варто лише погортати кілька сторінок. Адже, попри на позір просту й не дуже оригінальну ідею книжки, вона здатна не лише зацікавити дітей яскравими емоційними та навіть кумедними ілюстраціями, але й дати їм привід подумати — і про безумовну любов, і про материнство загалом.

Чи любитиме мене мама, коли я подорослішаю? Чи не перестане любити, як з’явиться братик або сестричка? Чи любить мене мама, коли я роблю щось погане? Чи любить, коли я на неї ображаюся та вередую? Чи любить, коли не думає про мене? Відповіді на ці запитання очевидні, але не завжди. Та й нагадати їх — ніколи не зайве.

Так сильно люблю тільки тебе,

 Ютта Ланґройтер, Штефані Дале

3+

Якщо майже усі вище згадані книжки зачаровували у першу чергу своєю зворушливістю та поетизмом, то книжка-картинка Ютти Ланґройтер і Штефані Далі «Так сильно люблю тільки тебе» має ще один беззаперечний бонус, адже в основі її сюжету лежить напрочуд актуальний для багатьох родин сюжет. Якими б теплими не були стосунки між мамою та дитиною, сварки трапляються з усіма. Навіть у родинах милих вухатих зайчиків. Прибирати, робити ранкову гімнастику, вмиватися…  Невже усе це справді потрібно робити щодня? Ні, вирішив зайчик Йозі та, посварившись із матусею, яка змушує його робити стільки марудних і нудних справ, вирушив жити до друзів. Спершу до родини мишок. Однак вони не надто полюбляли прибирати, тож він постійно наштовхувався на різні іграшки. Потім до борсука Рафі, але там постійно стояв не дуже приємний запах, бо у його родині не любили водних процедур. Потім до білочки Фіпсі, проте, як виявилося, зайці не надто вправні у лазанні деревами. Зрештою, малий побіг до кузена Пепі, у якого все було добре, але… не було мами. Мудрої та надзвичайно спокійної мами, за якою Йозі неабияк скучив. Отож цілком очікувано у фіналі історії ми спостерігаємо за поверненням блудного синочка додому, де на нього, певна річ, чекала люба матуся.
Особливого шарму усій цій історії додають малюнки Штефані Дале, які не просто ілюструють сюжет, а ще й доповнюють його. Виконані у ніжних пастельних кольорах і доповнені купою деталей вони одразу ж захоплюють увагу та дають можливість маленьким читачам подовгу розглядати кожну сторінку.

Макс та супергерої, 

Росіо Бонілла, Оріоль Малет

3+

Якщо говорити про героїв і героїнь, яких люблять діти, то важко не згадати про супергероїв. І не лише супергероїв, які з’являються на сторінках коміксів і на великих екранах, але й тих, які не хизується своїми подвигами, за якими не бігають тисячі шанувальників, які не отримують нагороди, не носять блискучі костюми та яскраві плащі та й загалом не дуже вирізняються на тлі інших — тих, яких вони називають мамами.

Отже, як і безліч інших дітей, Макс, головний герой останньої героїні цієї добірки, чарівної книжки-картинки від Росіо Бонілли та Оріаль Малет «Макс та супергерої», що побачило світ в українському перекладі у видавництві «Nebo Booklab Publishing» захоплюється супергероями, історії про яких вони часто читають із дідусем. Як і в багатьох інших, у нього є улюблений супергерой, а вірніше — хоробра супергероїня на ім’я Мегасила. Знешкоджувати бомби, програмувати комп’ютери, бачити крізь стіни… Здається, що для цієї супергероїні, ім’я якої не дуже відоме широкому колу шанувальників супергероїв, немає нічого неможливого. Усе їй під силу, усе їй вдається, а найкраще, на що здатна Мегасила — бути мамою для маленького Макса. Ось так от просто, але надзвичайно мило, книжка спонукає маленьких та й великих читачів і читачок шукати надзвичайне не лише у літературі, але й у своєму щоденні, бачити супергероїв не тільки в коміксах і на екранах, але й удома.